Надія Дмитрівна народилась в багатодітній родині (4 дітей) в с. Сухий Єланець Новоодеського району Миколаївської області. Згодом сім’я переїхала у м. Миколаїв і Надія пішла до школи. В 1941 р. родина евакуювалась в м. Астрахань, де Надія Дмитрівна вступила до медичного училища, а після його закінчення була призвана до лав збройних сил в грудні 1942 році. Всю війну пройшла в госпіталі медичною сестрою. Війну закінчила на кордоні Польщі та Германії у грудні 1944р. В 1946 році одружилася з Даниловим Миколою Петровичем, 1916 р.н. У подружжя народилося двоє дітей: в 1946р. – Олександр, в 1948р. – Людмила. Чоловік працював директором інтернату, а Надія виховувала дітей та вела домашнє господарство. Пізніше короткий час працювала касиром в магазині. А з 1973 року до 1983 року – черговою по вокзалу в Річковому порту. Звідки і пішла на пенсію. Має четверо онуків та вісім правнуків. Дочка Людмила та онук Геннадій мешкають у м. Миколаєві.
Надія Дмитрівна почуває себе добре на свій вік, рухома активність збережена, має добру пам’ять, весела та життєрадісна та надихає всіх оточуючих!
Привітати ювілярку зі святом, завітали представники міської влади, з нагоди поважної дати, висловили жінці слова вдячності та шану за сумлінну працю, великий досвід та мудрість, які вона передала своїм дітям та онукам, та вручили квіти та подарунки.
Дорога Надіє Дмитрівно, благополуччя, добробуту та мирного неба Вам, щоб здоров'я не підводило, а близькі були завжди поряд та радували своєю турботою!
Сіючи добро, ми зберемо гарний врожай щастя, любові й добробуту.
Треба щодня, щогодини, щохвилини творити людям добро. І вони його не забудуть. Поспішайте творити добро, бо життя таке коротке і пролетить як мить!
З повагою до Вас
директор департаменту
Василенко Сергій Михайлович
Переглянути...
Переглянути...
Переглянути....
Переглянути...
Переглянути...
Переглянути...