Статті

Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками. Без болю не згадати страшні муки і переживання українського народу в 1932- 1933 роках. Ще довго-довго, з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, які залишили життя земне у пекельних муках. Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією.

Озиратися в минуле треба кожному. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється.

До Дня пам’яті жертв голодомору разом з підопічними відділень денного перебування спеціалісти міського територіального центру згадали ті роки. У онлайнрежимі проведені заходи, у тому числі відео-бесіди, перегляд відео-матеріалів «На вікні мигнула свіча», «Голодомор - пам’ятаємо разом» та інш. 

Нехай у ваших душах залишиться цей маленький вогник свічечки, як спомин про тих, кого сьогодні немає серед нас, дай, Боже, щоб це ніколи більше не повторилось!