Відділ з питань праці

Станом на 01.01.2021 року оплати праці безробітних  осіб, залучених до громадських та інших робіт тимчасового характеру

Інформація про хід колективно - договірної компанії протягом  I півріччя 2021 року

Нова форма річної звітності №10-ПОІ "Звіт про зайнятість і працевлаштуваня осіб з інвалідністю" та Інструкція щодо заповнення річної звітності №10-ПОІ "Звіт про зайнятість і працевлаштуваня осіб з інвалідністю"

До Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ  від 13.03.2013 № 459, внесені зміни

Інформувати працівників про розмір заробітної плати, її складові  - обов’язок керівника

ЯКЩО РОБОТОДАВЕЦЬ НЕ ВИПЛАЧУЄ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ

Про оплату виконання обов’язків  тимчасово відсутнього працівника

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб

Порядок обчислення середнього заробітку

Розміри посадових окладів (місячних тарифних ставок) на підприємстві мають відповідати складності робіт та кваліфікації працівників (ч. 1 ст. 96 КЗпП).

Зміни в законодавстві щодо святкових і неробочих днів

Індексація та доплата до мінімальної зарплати: Мінсоцполітики змінює позицію?

ДОМОВЛЕНІСТЬ керівників сторони органів виконавчої влади, профспілкової сторони та сторони роботодавців Генеральної угоди про регулювання основаних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні, укладеної на 2016—2017 роки

Колективний договір, його зміст та вимоги.

Деякі особливості нарахування середньої зарплати відповідно до Порядку № 100

Про доплату до мінімальної заробітної плати при суміщенні та сумісництві

І знову звертаємо увагу на зміни в законодавстві щодо особливостей проходження військової служби

І знову про доплату до розміру мінімальної заробітної плати

Щодо врахування виплат до мінімального розміру оплати праці

Методичні рекомендації про порядок розроблення та укладання колективних договорів

Виключення доплат із мінімальної заробітної плати для бюджетників

Звернення до керівників підприємств, установ та організацій м.Миколаєва 

Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків

Роз'яснення Мінсоцполітики щодо деяких питань оплати праці у зв'язку зі змінами в законодавстві

Про внесення суттєвих змін до деяких законодавчих актів з питань оплати праці

До уваги керівників підприємств, установ та організацій м. Миколаєва

Постанова КМУ від 28 грудня 2016 р. № 1037 "Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери"

Нові правила індексації заробітної плати

Внесення змін до статті 119 Кодексу законів про працю України

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

Закон України від 02.07.2013 № 379-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повноважень на здійснення повідомної реєстрації колективних договорів і угод»

Постанова КМУ від 13 лютого 2013 р. № 115 "Про порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів"

Відділ трудових відносин управління праці звертає увагу керівників підприємств, установ та організацій міста

15 березня 2015 року  прийнято Закон  України № 238- VIII «Про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України»

 


Рекомендації про порядок розробки, укладання та виконання колективних договорів

 

  Розміри
державних мінімальних гарантій в оплаті праці

та прожиткового мінімуму у 2021 році.

Показники

2021рік

1

2

 

з  1 січня

з 1  липня

 1 грудня

прожитковий мінімум  на  одну  особу   в розрахунку на місяць , грн.

 

2189

2294

2393

дітей віком до 6 років, грн.

 

1921

2013

2100

дітей віком від 6 до 18 років, грн..

 

2395

2510

2618

працездатних осіб, грн.

 

2270

2379

2481

осіб, які втратили працездатність, грн.

 

1669

1854

1934

мінімальна заробітна плата, грн..

 

6000

6000

6500

 у погодинному розмірі,     грн.

36,11

36,11

39,12

 


ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ОХОРОНА ТА УМОВИ ПРАЦІ 

Аналіз стану виробничого травматизму, атестації робочих місць за умовами праці у місті Миколаєві станом на 01.07.2021 рік.

Аналіз стану невиробничого травматизму за I квартал 2021 року та заходи щодо зменшення його рівня

 

  Про організацію та проведення громадських та інших робіт тимчасового характеру 

      За станом на 01.10.2020 року на оплату праці 670 безробітних осіб, залучених до громадських та інших робіт тимчасового характеру, витрачено коштів у сумі 3411,9 тис. грн., у т. ч.: 783,5 тис. грн. за рахунок коштів місцевого бюджету та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (Фонд ЗДССВБ), за рахунок коштів роботодавців – 2628,4 тис. грн. 

Установи, які уклали договори та використали кошти з місцевого бюджету та Фонду ЗДССВБ на організацію та проведення громадських робіт наступні:
- департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, яким залучено 100 осіб на роботи по інформуванню населення стосовно порядку отримання житлових субсидій, роботи з документацією та кур’єрською доставкою матеріалів, на оплату праці витрачено 481,7 тис. грн.;
- адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради, якою було залучено до проведення робіт з благоустрою та озелененню території району 55 безробітних осіб, на оплату праці витрачено 110,6 тис. грн.;
- адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради, якою було залучено до громадських робіт з благоустрою та санітарному очищенню району 2 безробітні особи, на оплату праці витрачено 11,7 тис. грн.;
- адміністрація Інгульського району Миколаївської міської ради, якою було залучено до громадських робіт з благоустрою та озеленення зон відпочинку та різних підсобних робіт 17 безробітних осіб, на оплату праці витрачено 71,9 тис. грн.;
- адміністрація Корабельного району Миколаївської міської ради, якою було залучено до громадських робіт з благоустрою території району 24 безробітні особи, на оплату праці витрачено 107,6 тис. грн.
Також, протягом 9 місяців 2020 року організовувались інші роботи тимчасового характеру на 8 підприємствах нашого міста. До них було залучено 472 безробітні особи, на оплату праці яких витрачено 2628,4 тис. грн. з власних коштів роботодавців.       


Підсумки роботи Миколаївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області за 7 місяців 2018 року

Виконання заходів щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення на період до 2017 року за 2017 рік

Які пільги надаються неповнолітнім працівникам

Мобілізовані працівники приватних підприємців отримають право на збереження місця роботи і заробітку

Загальнодержавні Правила організації діловодства — затверджено!

Порядок повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу — діє!

 

Військкомати повідомлятимуть підприємства про звільнення працівників із військової служби

Рішення профспілки щодо звільнення має бути обгрунтованим: правова позиція ВСУ

Звіт № 10-ПІ (річна) до Фонду соціального захисту інвалідів подаватись в електронній формі не може

 

Правильно складена індивідуальна програма реабілітації інвалідів сприяє швидшому пошуку роботи для інвалідів

Негайне виконання рішення суду про поновлення на роботі: позиція ВСУ

Пенсіонери, які працюють за ЦПД, мають право на отримання 85% пенсії

Проходити стажування студент може і на умовах строкового трудового договору

 

Чи потрібна заява працівника у разі звільнення за угодою сторін, — Мінсоцполітики

Чи зараховувати до страхового стажу періоди виконання сезонних робіт?

Мінсоцполітики: чи можна попередити жінку під час відпустки для догляду про звільненнячи зараховувати до страхового стажу періоди виконання сезонних робіт?         

Штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання роботодавцем звітності в центр зайнятості поширюються і на організації в зоні АТО

У записі про прийняття на роботу в трудовій книжці ФОП має посилатися на наказ - роз’яснення Мінсоцполітики

Мінсоцполітики роз’яснило порядок надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей
Новий вид оплачуваної відпустки учасникам бойових дій та інвалідам війни

Державна служба зайнятості розяснила процедуру зняття з реєстрації трудових договорів, укладених ФОП із найманими працівниками

До страхового стражу не зараховується період перебування у центрі зайнятості без отримання виплати допомоги по безробіттю

Напрями та заходи щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення на період до 2017 року

Ринок праці у місті


Охорона праці  - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів   та   засобів,  спрямованих  на збереження життя,  здоров'я  і  працездатності  людини  у  процесі трудової діяльності.

Роботодавець -  власник підприємства,  установи,  організації або уповноважений ним орган,  незалежно від форм  власності,  виду діяльності,  господарювання,  і  фізична  особа,  яка використовуєнайману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі  та  виконує  обов'язки  або  функції  згідно  з трудовим договором (контрактом).

ОБОВ’ЯЗКИ РОБОТОДАВЦЯ ЩОДО СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ 

Роботодавець зобов'язаний   створити   на  робочому  місці  в кожному  структурному  підрозділі  умови   праці   відповідно  до нормативно-правових  актів,  а  також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує  функціонування  системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні  служби  і  призначає посадових осіб,  які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції   про   їх  обов'язки,  права  та  відповідальність  за виконання  покладених  на  них  функцій,  а  також  контролює   їх додержання;
- розробляє за  участю  сторін колективного договору і реалізує комплексні  заходи  для  досягнення  встановлених  нормативів   та підвищення існуючого рівня охорони праці;
- забезпечує виконання    необхідних   профілактичних   заходів відповідно до обставин, що змінюються;
- впроваджує прогресивні   технології,   досягнення   науки   і техніки,  засоби механізації та автоматизації виробництва,  вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
-  забезпечує належне утримання будівель і  споруд,  виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
- забезпечує усунення   причин,   що   призводять  до  нещасних випадків,  професійних захворювань,  та здійснення  профілактичних заходів,  визначених  комісіями  за  підсумками  розслідування цих причин;
- організовує проведення  аудиту  охорони  праці,  лабораторних досліджень   умов   праці,  оцінку  технічного  стану  виробничого обладнання   та   устаткування,   атестацій   робочих   місць   на відповідність  нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки,  що визначаються законодавством,  та  за  їх  підсумками
вживає  заходів  до  усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
- розробляє і затверджує положення,  інструкції,  інші  акти  з охорони  праці,  що  діють  у  межах  підприємства  (далі  -  акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників  на території підприємства,  у виробничих приміщеннях, на  будівельних  майданчиках,   робочих   місцях   відповідно   до
нормативно-правових актів  з охорони праці,  забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами  підприємства  з охорони праці;
- здійснює контроль  за  додержанням  працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного
та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
- організовує пропаганду    безпечних    методів    праці    та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності  професійні  аварійно-рятувальні  формування  у  разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за  порушення зазначених вимог.

ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКА ЩОДО ДОДЕРЖАННЯ ВИМОГ НОРМАТИВНО- 
ПРАВОВИХ АКТІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

     Працівник зобов'язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров'я,  а також про безпеку і здоров'я  оточуючих  людей  в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці,  правила поводження з машинами,  механізмами, устаткуванням та   іншими   засобами   виробництва,    користуватися    засобами
колективного та індивідуального захисту;
- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе  безпосередню  відповідальність  за  порушення зазначених вимог.

Основне завдання сьогодення – запобігання травматизму та проведення атестації робочих місць за умовами праці

Незважаючи на окремі позитивні зрушення в роботі щодо запобігання травматизму на виробництві та в побуті, докорінних змін в організації охорони праці не сталося. Тому питання охорони та умов праці залишаються актуальними.

Людина є головною продуктивною силою суспільства і від умов, в яких вона працює, значною мірою, залежить її ставлення до праці, працездатність, тривалість активної трудової діяльності.

Пріоритетними напрямами в роботі підприємств міста повинні стати: безпека працюючих, запобігання виробничому травматизму, забезпечення працівників належними побутовими умовами.

Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради проводить певну роботу, спрямовану на реалізацію державної політики в галузі охорони праці, профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, що передбачено наданими повноваженнями, рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 21.11.2012 року № 1149 «Про стан виробничого травматизму на підприємствах міста та проведення атестації робочих місць зі шкідливими умовами праці».

 


Атестація робочих місць за умовами праці

Основною метою проведення атестації робочих місць за умовами праці є регулювання відносин між роботодавцем та робітниками у сфері реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Порядок проведення атестації визначений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. №442 та Методичними рекомендаціями про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою КМУ та Головним санітарним лікарем України від 01.09.92 р №41.

Результати атестації за умовами праці є основою для вирішення питань про призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, для надання щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці відповідно до ст. 7 Закону України “Про відпустки”, для призначення доплат за умови праці, а також для розробки заходів по вдосконаленню умов праці на робочих місцях.

Пільги та компенсації за роботу в шкідливих  та важких умовах

Конституція України гарантує усім громадянам держави право на здорові і безпечні умови праці. Для працівників, які зайняті в шкідливих умовах праці, законодавством України передбачений ряд пільг і компенсацій. Це:

  1. пенсії за віком на пільгових умовах (відповідно до Списків №1 і № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36);
  2. щорічні додаткові відпустки (згідно  Списку виробництв, робіт, цехів, професій і посад з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких надає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. №1290 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 р. № 679);
  3. доплати  до тарифних ставок (посадовим окладам) у відповідність з діючою в Україні постановою Госкомтруда СРСР і Секретаріату ВЦСПС від 03.10.86 р. № 387/22-78 "Про затвердження типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядку застосування галузевих переліків робіт, на яких можуть встановлюватися доплати робітником за умови праці;
  4. робота на умовах скороченого робочого тижня встановлюється у відповідність з Переліком виробництв, цехів, професій  і посад з шкідливими умовами праці, робота на яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.01 р. № 163 ;
  5. безкоштовна видача лікувально-профілактичного живлення : молока і інших рівноцінних продукті здійснюється згідно з Постановою Держкомітету СРСР по праці і соціальним питанням і Президії ВЦСПС від 16 грудня 1987 р. № 731/П- 13 "Про порядок безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робочим і таким, що служить, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці"

Для підтвердження прав працівників на пільги і компенсації на підприємствах і в організаціях усіх форм власності повинна проводитися атестація робочих місць за умовами праці, порядок якої визначений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442. Основною метою атестації за умовами праці є регулювання стосунків між працедавцем і працівником у сфері реалізації права на безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги і компенсації. Результати атестації робочих місць також використовуються підприємствами і організаціями для заходів щодо поліпшення умов праці.

Атестація за умовами праці проводиться в терміни, передбачені колективним договором, але не рідше чим один раз в п'ять років, а відповідальність за своєчасне  і якісне її проведення покладається на керівника підприємства. З результатами атестації робочих місць обов'язково знайомляться працівники,  що працюють на цих робочих місцях.


ІІ. ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

«Тіньова» зайнятість: ризики та наслідки

    Нелегальна зайнятість працівників та зарплата „в конвертах” протягом тривалого часу залишається однією з найбільш актуальних проблем в Україні. Виплата заробітної плати у «конвертах» - тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні так і кожному з нас. 
    Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, призводить до ненадходження податків до місцевих бюджетів, які б направлялись на добробут громади, на реалізацію програм соціально – економічного розвитку районів, міст, програм охорони здоров’я, освіти та інших соціальних програм. 
       Праця без оформлення трудового договору не дає можливості найманим працівникам користуватися державними гарантіями, а саме, погоджуючись на «тіньову» зайнятість, працівники повинні розуміти, що їх очікують ризики пов’язані з захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі скрутних життєвих обставин. 
      Працівник, який отримує заробітну плату в „конверті”, виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за необхідне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу. 
      Наймаючись на роботу, громадянам слід пам'ятати, що заробітна плата, яка виплачується у «конвертах» – це тимчасове благо, яке має негативні наслідки для самого працівника. Це, перш за все, ризик залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.
      Людина, яка працює не офіційно, у випадку хвороби чи  отриманні травми не може розраховувати на виплату їй лікарняних, допомоги у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та інших обов'язкових виплат. 
      Нелегальна зайнятість та нелегальна заробітна плата – це відсутність захисту від незаконного звільнення, гарантій на безпечні та нешкідливі умови праці, права на відпочинок, оплачувану відпустку тощо.
      Тому укладення трудового договору працівником це - захист своїх трудових прав на своєчасне отримання заробітної плати; виплату заробітної плати у розмірах не нижче визначених чинним законодавством; оплату лікарняних листів; отримання оплачуваної відпустки у розмірі, гарантованому законодавством (не менше 24 календарних днів); дотримання нормальної тривалості робочого часу (з розрахунку 40 годин на тиждень); оплату роботи у святкові та неробочі дні у подвійному розмірі; оплату роботи у нічний час виплату допомоги при травмуванні у разі нещасного випадку на виробництві тощо.     
     Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення свого майбутнього найманий працівник повинен вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладення трудового договору, а також регламентацію трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства. 
     У разі відмови роботодавця кожен громадянин має право звернутися до компетентних державних органів за захистом своїх конституційних прав.


Порушення законодавства про працю тягне за собою фінансові та адміністративні санкції

Служба за контрактом у Збройних Силах України – один із шляхів до легальної зайнятості


 Легалізація зайнятості населення та заробітної плати – актуальна тема сьогодення

Відзначимо, що питання про легалізацію зайнятості і боротьба з "тіньовою" зарплатою були і залишаються пріоритетними у напрямках роботи Уряду. Це одне з джерел надходжень в казну, а збільшення надходжень обсягів єдиного соціального внеску (ЄСВ), внаслідок виведення зарплат з "тіні" дає можливість проводити своєчасну виплату пенсій і фінансувати соціальні виплати, гарантовані Конституцією.

 Усвідомлюючи важливість цієї проблеми, більшість роботодавців працюють у законодавчому полі. Але є й такі, які, намагаючись отримати якомога більший прибуток, ухиляються від сплати податків, використовують працю громадян без належного оформлення трудових відносин та пропонують зарплату в «конвертах».

В умовах дефіциту вільних вакансій, працівники, з метою працевлаштування, досить часто погоджуються на будь-які, запропоновані роботодавцем, умови.

У такому випадку працівники, працевлаштовані нелегально, при виникненні трудових спорів стають повністю безправними перед роботодавцем, бо по відношенню до працівника не діють передбачені трудовим законодавством державні гарантії.

Тому, вважаємо потрібним відзначити основні конституційні права громадянина, які порушуються у випадку неофіційного оформлення на роботу й виплати заробітної плати в "конверті":
1) право на заробітну плату не нижче гарантованої законом (у тому числі: доплати, надбавки й інші заохочувальні виплати);
2) право на одержання соціальних гарантій, передбачених законодавством для найманих робітників — зокрема: 
- на відпустку, у тому числі, і на відпустку у зв'язку з вагітністю, пологами й по догляду за дитиною;
- на оплату тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною; на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов'язана зі шкідливими умовами праці);
- на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань, і, як наслідок — на одержання страхових виплат у випадку травм або профзахворювань;
3) право на належні, безпечні й здоровіші умови праці — у роботодавця відсутній обов'язок у забезпеченні таких умов для неофіційно оформлених працівників. При цьому, неофіційно оформлений працівник змушений працювати надурочно ( без вихідних і без додаткової оплати праці);
4) право на одержання соціальних виплат і субсидій;
5) право на працю - неофіційно найманий робітник може бути звільнений у кожний момент. При цьому, такий працівник може не одержати вихідну допомогу й оплату за виконану роботу.

З 01.01.2015 вступив в дію Закон України від 28.12.2014 № 77-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», яким передбачено об’єднання соціальних фондів: фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та фонду страхування від тимчасової непрацездатності.

Прийнятий документ частиною 3 статті 24 КЗпП України “Укладання трудового договору” вводить обов'язковість прийняття на роботу працівника за письмовим наказом (розпорядженням) та інформуванням Державної фіскальної служби України про прийом працівника на роботу, а також підвищує адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення трудового законодавства.

 Статтю 265 КЗпП України «Відповідальність за порушення законодавства про працю» викладено в наступній редакції.

Посадові особи органа державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

 Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
 - фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
 - порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
 - недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, вставленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
 - порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим-четвертим частини другої цієї статті - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Крім того, сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Зверніть увагу на те, що відтепер трудовий договір не вважається укладеним за умови, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи (ч. 4 ст. 24 КЗпП України виключено).

Також, з Кодексу Законів про працю України вилучено статтю 24-1, якою передбачалася обов’язковість реєстрації трудових договорів, укладених між працівниками та фізичними особами, у державній службі зайнятості.

 

 IІІ. АЛЬТЕРНАТИВНА (НЕВІЙСЬКОВА) СЛУЖБА

 

 

Про порядок направлення віруючих громадян на альтернативну (невійськову) службу замість строкової військової служби

 1. Нормативно - правові акти

 

2. Хто підлягає призову на строкову військову службу? 

Відповідно до ч. 1 статті 15 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27- річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Такі особи називаються громадянами призовного віку. 

3. Хто має право на альтернативну (невійськову) службу? 

Громадяни України, які відповідають усім наступним вимогам: 

1. підлягають призову на строкову військову службу; 

2. мають релігійні переконання, які не дозволяють виконання військового обов'язку; 

3. належать до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, – як зареєстрованих, так і тих, що діють без реєстрації статуту (перелік таких організацій затверджений Постановою Кабміну від 10.11.1999 року № 2066); 

4. документально підтвердили істинність своїх переконань (довідка релігійної організації, наявність релігійної освіти чи певного духовного сану, інші документи); 

4. Який порядок направлення на альтернативну (невійськову) службу? 

Етап 1. Особа призовного віку, яка бажає проходити альтернативну (невійськову) службу, подає до департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської ради (м.Миколаїв, вул. Мала Морська, 19) письмову заяву.

Пропонуємо Вам зразок такої заяви:

До заяви додаються документи, що  підтверджують  істинність  релігійних  переконань призовника, копія документа  про  освіту, копія паспорту та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання,  довідка з місця роботи або навчання (пункт 5 Положення). Така заява розглядається на засіданні робочої групи у справах альтернативної (невійськової) служби протягом календарного місяця (стаття 11 Закону). 

Етап 2. Громадянин, щодо якого робоча груп у справах альтернативної (невійськової) служби прийняла позитивне рішення про направлення на альтернативну (невійськову) службу, повинен звернутися протягом п'яти календарних днів до військового комісаріату, в якому він перебуває на військовому обліку (пункт 16 Положення). 

Етап 3. Призовник на загальних засадах має пройти призовну комісію, яка вирішує питання про його придатність до військової служби. У разі прийняття нею рішення щодо призову віруючої особи на строкову військову службу військовий комісаріат протягом п’яти календарних днів повідомляє Департамент про рішення призовної комісії. 

Етап 4. Громадянин, який визнаний призовною комісією придатним до військової служби, протягом п’яти календарних днів після проходження призовної комісії повинен звернутися до департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської ради. 

Етап 5.  Протягом періоду проведення призову на строкову військову службу з урахуванням рішення призовної комісії робоча група у справах альтернативної (невійськової) служби визначає конкретне місце проходження віруючим громадянином альтернативної служби. На підставі цього рішення громадянину видається направлення для проходження альтернативної служби встановленої форми (пункт 18 Положення).

 5. Протягом якого строку призовник повинен подати заяву про направлення на альтернативну (невійськову) службу?

Щоб скористатися конституційним правом заміни військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою призовник після взяття на військовий облік, але не пізніше ніж за 2 місяці до початку встановленого законодавством періоду проведення призову на строкову військову службу, має звернутися з відповідною заявою до департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської ради (стаття 9 Закону).

Частиною шостою статті 15 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» визначено, що строки проведення призову громадян України на строкову військову службу на наступний рік визначаються Указом Президента України. Відповідно, в Указі встановлюється, що черговий призов громадян на строкову військову службу проводиться навесні та восени. 

Зазвичай це – не пізніше 01 лютого для весняного призову та 01 серпня для осіннього призову. 

Варто звернути увагу на те, що відповідно до пункту 6 Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, затвердженого Постановою Кабміну від 10.11.1999 року №2066, у разі порушення громадянином установленого строку подання заяви у ній мають бути зазначені причини її несвоєчасного подання. 

6. Який строк проходження альтернативної (невійськової) служби? 

Відповідно до статті 6 Закону строк альтернативної служби у півтори рази перевищує строк проходження військової служби. 

Загальні строки військової служби встановлені у статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу».
 Таким чином, загальний строк проходження альтернативної служби становить 27 місяців. Водночас, для осіб з вищою освітою (спеціаліст, магістр) цей строк становить 18 місяців. 

7. Де має проходити альтернативна (невійськова) служба? 

Віруючі громадяни проходять альтернативну службу на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово -комунальним господарством (стаття 5 Закону), з врахуванням   їх   фахової підготовки та  рівня  кваліфікації, підтверджених відповідними документами. У будь - якому випадку така служба не повинна бути пов’язана з використанням зброї, носінням військової форми та виконанням наказів військових 

  

ЗРАЗОК 

Директору департаменту праці  

та соціального захисту населення 

Миколаївської міської ради 

________________________________

              (П.І.Б)

від_____________________________,

(прізвище, ім’я, по батькові в родовому відмінку 

який проживає за адресою:_______________________

________________________________

 

тел.: ____________________________

 

 

ЗАЯВА

Про заміну військової строкової служби  

альтернативною (невійськовою) службою 

у зв’язку з релігійними переконаннями 

На підставі ч. 4 статті 35 Конституції України та Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» звертаюся до Вас із заявою про заміну військової строкової служби альтернативною (невійськовою) службою у зв’язку з моїми релігійними переконаннями, які унеможливлюють виконання військового обов’язку. 

З _______ року я є членом релігійної громади «____________ _____________________________»  та прийняв водне хрещення ________ року, що підтверджується відповідною довідкою (додається).

Віровчення релігійної громади закликає не використовувати зброю проти інших людей та не бути співучасником вбивства людей, що унеможливлює мною виконання військового обов’язку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року № 2066 за своїм віровченням релігійна громада, до якої я належу, знаходяться у «Переліку релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю» 

Додатки:

  1. Довідка з релігійної громади;

  2. Копія паспорту або ID – картки та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання;

  3. Копія документа про освіту.

  4. Довідка з місця роботи або навчання (за наявністю). 

 

________________                                                    _______________________  

          (дата)                                                                                                               (підпис)     



 

 

 

 

Законодавство

  Колегія департаменту 

 

 

Статистична інформація