Відділ з питань праці сімейної та гендерної політики

 


 

  Розміри
державних мінімальних гарантій в оплаті праці

та прожиткового мінімуму у 2024 році.

Показники

2024рік

1

2

 

з  1 січня

з 1 квітня

прожитковий мінімум  на  одну  особу   в розрахунку на місяць , грн.

 

2920

2920

дітей віком до 6 років, грн.

 

2563

2563

дітей віком від 6 до 18 років, грн..

 

3196

3196

працездатних осіб, грн.

 

3028

3028

осіб, які втратили працездатність, грн.

 

2361

2361

мінімальна заробітна плата, грн..

 

7100

8000

 у погодинному розмірі,     грн.

40,46

48,0

 


ОХОРОНА ТА УМОВИ ПРАЦІ

Атестація робочих місць  за умовами праці у місті Миколаєві   за 2023 рік.

Аналіз стану виробничого травматизму, атестації робочих місць за умовами праці у місті Миколаєві за 01.04.2024 


Ринок праці у місті


Охорона праці  - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів   та   засобів,  спрямованих  на збереження життя,  здоров'я  і  працездатності  людини  у  процесі трудової діяльності.

Роботодавець -  власник підприємства,  установи,  організації або уповноважений ним орган,  незалежно від форм  власності,  виду діяльності,  господарювання,  і  фізична  особа,  яка використовуєнайману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі  та  виконує  обов'язки  або  функції  згідно  з трудовим договором (контрактом).

ОБОВ’ЯЗКИ РОБОТОДАВЦЯ ЩОДО СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ 

Роботодавець зобов'язаний   створити   на  робочому  місці  в кожному  структурному  підрозділі  умови   праці   відповідно  до нормативно-правових  актів,  а  також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує  функціонування  системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні  служби  і  призначає посадових осіб,  які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції   про   їх  обов'язки,  права  та  відповідальність  за виконання  покладених  на  них  функцій,  а  також  контролює   їх додержання;
- розробляє за  участю  сторін колективного договору і реалізує комплексні  заходи  для  досягнення  встановлених  нормативів   та підвищення існуючого рівня охорони праці;
- забезпечує виконання    необхідних   профілактичних   заходів відповідно до обставин, що змінюються;
- впроваджує прогресивні   технології,   досягнення   науки   і техніки,  засоби механізації та автоматизації виробництва,  вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
-  забезпечує належне утримання будівель і  споруд,  виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
- забезпечує усунення   причин,   що   призводять  до  нещасних випадків,  професійних захворювань,  та здійснення  профілактичних заходів,  визначених  комісіями  за  підсумками  розслідування цих причин;
- організовує проведення  аудиту  охорони  праці,  лабораторних досліджень   умов   праці,  оцінку  технічного  стану  виробничого обладнання   та   устаткування,   атестацій   робочих   місць   на відповідність  нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки,  що визначаються законодавством,  та  за  їх  підсумками
вживає  заходів  до  усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
- розробляє і затверджує положення,  інструкції,  інші  акти  з охорони  праці,  що  діють  у  межах  підприємства  (далі  -  акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників  на території підприємства,  у виробничих приміщеннях, на  будівельних  майданчиках,   робочих   місцях   відповідно   до
нормативно-правових актів  з охорони праці,  забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами  підприємства  з охорони праці;
- здійснює контроль  за  додержанням  працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного
та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
- організовує пропаганду    безпечних    методів    праці    та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності  професійні  аварійно-рятувальні  формування  у  разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за  порушення зазначених вимог.

ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКА ЩОДО ДОДЕРЖАННЯ ВИМОГ НОРМАТИВНО- 
ПРАВОВИХ АКТІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

     Працівник зобов'язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров'я,  а також про безпеку і здоров'я  оточуючих  людей  в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці,  правила поводження з машинами,  механізмами, устаткуванням та   іншими   засобами   виробництва,    користуватися    засобами
колективного та індивідуального захисту;
- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе  безпосередню  відповідальність  за  порушення зазначених вимог.

Основне завдання сьогодення – запобігання травматизму та проведення атестації робочих місць за умовами праці

Незважаючи на окремі позитивні зрушення в роботі щодо запобігання травматизму на виробництві та в побуті, докорінних змін в організації охорони праці не сталося. Тому питання охорони та умов праці залишаються актуальними.

Людина є головною продуктивною силою суспільства і від умов, в яких вона працює, значною мірою, залежить її ставлення до праці, працездатність, тривалість активної трудової діяльності.

Пріоритетними напрямами в роботі підприємств міста повинні стати: безпека працюючих, запобігання виробничому травматизму, забезпечення працівників належними побутовими умовами.

Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради проводить певну роботу, спрямовану на реалізацію державної політики в галузі охорони праці, профілактики нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, що передбачено наданими повноваженнями, рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 21.11.2012 року № 1149 «Про стан виробничого травматизму на підприємствах міста та проведення атестації робочих місць зі шкідливими умовами праці».

 


Атестація робочих місць за умовами праці

Основною метою проведення атестації робочих місць за умовами праці є регулювання відносин між роботодавцем та робітниками у сфері реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Порядок проведення атестації визначений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. №442 та Методичними рекомендаціями про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою КМУ та Головним санітарним лікарем України від 01.09.92 р №41.

Результати атестації за умовами праці є основою для вирішення питань про призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, для надання щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці відповідно до ст. 7 Закону України “Про відпустки”, для призначення доплат за умови праці, а також для розробки заходів по вдосконаленню умов праці на робочих місцях.

Пільги та компенсації за роботу в шкідливих  та важких умовах

Конституція України гарантує усім громадянам держави право на здорові і безпечні умови праці. Для працівників, які зайняті в шкідливих умовах праці, законодавством України передбачений ряд пільг і компенсацій. Це:

  1. пенсії за віком на пільгових умовах (відповідно до Списків №1 і № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36);
  2. щорічні додаткові відпустки (згідно  Списку виробництв, робіт, цехів, професій і посад з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких надає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. №1290 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 р. № 679);
  3. доплати  до тарифних ставок (посадовим окладам) у відповідність з діючою в Україні постановою Госкомтруда СРСР і Секретаріату ВЦСПС від 03.10.86 р. № 387/22-78 "Про затвердження типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядку застосування галузевих переліків робіт, на яких можуть встановлюватися доплати робітником за умови праці;
  4. робота на умовах скороченого робочого тижня встановлюється у відповідність з Переліком виробництв, цехів, професій  і посад з шкідливими умовами праці, робота на яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.01 р. № 163 ;
  5. безкоштовна видача лікувально-профілактичного живлення : молока і інших рівноцінних продукті здійснюється згідно з Постановою Держкомітету СРСР по праці і соціальним питанням і Президії ВЦСПС від 16 грудня 1987 р. № 731/П- 13 "Про порядок безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робочим і таким, що служить, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці"

Для підтвердження прав працівників на пільги і компенсації на підприємствах і в організаціях усіх форм власності повинна проводитися атестація робочих місць за умовами праці, порядок якої визначений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442. Основною метою атестації за умовами праці є регулювання стосунків між працедавцем і працівником у сфері реалізації права на безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги і компенсації. Результати атестації робочих місць також використовуються підприємствами і організаціями для заходів щодо поліпшення умов праці.

Атестація за умовами праці проводиться в терміни, передбачені колективним договором, але не рідше чим один раз в п'ять років, а відповідальність за своєчасне  і якісне її проведення покладається на керівника підприємства. З результатами атестації робочих місць обов'язково знайомляться працівники,  що працюють на цих робочих місцях.

  

 IІІ. АЛЬТЕРНАТИВНА (НЕВІЙСЬКОВА) СЛУЖБА

 

 

Про порядок направлення віруючих громадян на альтернативну (невійськову) службу замість строкової військової служби

 1. Нормативно - правові акти

 

2. Хто підлягає призову на строкову військову службу?

Відповідно до ч. 1 статті 15 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27- річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Такі особи називаються громадянами призовного віку.

3. Хто має право на альтернативну (невійськову) службу?

Громадяни України, які відповідають усім наступним вимогам:

1. підлягають призову на строкову військову службу;

2. мають релігійні переконання, які не дозволяють виконання військового обов'язку;

3. належать до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, – як зареєстрованих, так і тих, що діють без реєстрації статуту (перелік таких організацій затверджений Постановою Кабміну від 10.11.1999 року № 2066);

4. документально підтвердили істинність своїх переконань (довідка релігійної організації, наявність релігійної освіти чи певного духовного сану, інші документи);

4. Який порядок направлення на альтернативну (невійськову) службу?

Етап 1. Особа призовного віку, яка бажає проходити альтернативну (невійськову) службу, подає до департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської ради (м.Миколаїв, вул. Мала Морська, 19) письмову заяву.

Пропонуємо Вам зразок такої заяви:

До заяви додаються документи, що  підтверджують  істинність  релігійних  переконань призовника, копія документа  про  освіту, копія паспорту та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання,  довідка з місця роботи або навчання (пункт 5 Положення). Така заява розглядається на засіданні робочої групи у справах альтернативної (невійськової) служби протягом календарного місяця (стаття 11 Закону).

Етап 2. Громадянин, щодо якого робоча груп у справах альтернативної (невійськової) служби прийняла позитивне рішення про направлення на альтернативну (невійськову) службу, повинен звернутися протягом п'яти календарних днів до військового комісаріату, в якому він перебуває на військовому обліку (пункт 16 Положення).

Етап 3. Призовник на загальних засадах має пройти призовну комісію, яка вирішує питання про його придатність до військової служби. У разі прийняття нею рішення щодо призову віруючої особи на строкову військову службу військовий комісаріат протягом п’яти календарних днів повідомляє Департамент про рішення призовної комісії.

Етап 4. Громадянин, який визнаний призовною комісією придатним до військової служби, протягом п’яти календарних днів після проходження призовної комісії повинен звернутися до департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської ради.

Етап 5.  Протягом періоду проведення призову на строкову військову службу з урахуванням рішення призовної комісії робоча група у справах альтернативної (невійськової) служби визначає конкретне місце проходження віруючим громадянином альтернативної служби. На підставі цього рішення громадянину видається направлення для проходження альтернативної служби встановленої форми (пункт 18 Положення).

 5. Протягом якого строку призовник повинен подати заяву про направлення на альтернативну (невійськову) службу?

Щоб скористатися конституційним правом заміни військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою призовник після взяття на військовий облік, але не пізніше ніж за 2 місяці до початку встановленого законодавством періоду проведення призову на строкову військову службу, має звернутися з відповідною заявою до департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської ради (стаття 9 Закону).

Частиною шостою статті 15 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» визначено, що строки проведення призову громадян України на строкову військову службу на наступний рік визначаються Указом Президента України. Відповідно, в Указі встановлюється, що черговий призов громадян на строкову військову службу проводиться навесні та восени.

Зазвичай це – не пізніше 01 лютого для весняного призову та 01 серпня для осіннього призову.

Варто звернути увагу на те, що відповідно до пункту 6 Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, затвердженого Постановою Кабміну від 10.11.1999 року №2066, у разі порушення громадянином установленого строку подання заяви у ній мають бути зазначені причини її несвоєчасного подання.

6. Який строк проходження альтернативної (невійськової) служби?

Відповідно до статті 6 Закону строк альтернативної служби у півтори рази перевищує строк проходження військової служби.

Загальні строки військової служби встановлені у статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу».
 Таким чином, загальний строк проходження альтернативної служби становить 27 місяців. Водночас, для осіб з вищою освітою (спеціаліст, магістр) цей строк становить 18 місяців.

7. Де має проходити альтернативна (невійськова) служба?

Віруючі громадяни проходять альтернативну службу на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово -комунальним господарством (стаття 5 Закону), з врахуванням   їх   фахової підготовки та  рівня  кваліфікації, підтверджених відповідними документами. У будь - якому випадку така служба не повинна бути пов’язана з використанням зброї, носінням військової форми та виконанням наказів військових

 

ЗРАЗОК

Директору департаменту праці 

та соціального захисту населення

Миколаївської міської ради

________________________________

              (П.І.Б)

від_____________________________,

(прізвище, ім’я, по батькові в родовому відмінку

який проживає за адресою:_______________________

________________________________

 

тел.: ____________________________

 

 

ЗАЯВА

Про заміну військової строкової служби 

альтернативною (невійськовою) службою

у зв’язку з релігійними переконаннями

На підставі ч. 4 статті 35 Конституції України та Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» звертаюся до Вас із заявою про заміну військової строкової служби альтернативною (невійськовою) службою у зв’язку з моїми релігійними переконаннями, які унеможливлюють виконання військового обов’язку.

З _______ року я є членом релігійної громади «____________ _____________________________»  та прийняв водне хрещення ________ року, що підтверджується відповідною довідкою (додається).

Віровчення релігійної громади закликає не використовувати зброю проти інших людей та не бути співучасником вбивства людей, що унеможливлює мною виконання військового обов’язку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року № 2066 за своїм віровченням релігійна громада, до якої я належу, знаходяться у «Переліку релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю»

Додатки:

  1. Довідка з релігійної громади;

  2. Копія паспорту або ID – картки та витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання;

  3. Копія документа про освіту.

  4. Довідка з місця роботи або навчання (за наявністю).

 

________________                                                    _______________________ 

          (дата)                                                                                                               (підпис)     

 

 

 

 

Законодавство

  Колегія департаменту 

 

 

Статистична інформація