Статті

Колективний договір

В усіх країнах колективний договір традиційно розглядається як бажаний засіб фіксації заробітної плати та інших умов найму, регулювання відносин між роботодавцями і працівниками. Гнучкість і пристосованість колективних договорів давно підтверджені практикою, бо їх результати відповідають життєвим інтересам соціальних партнерів та їх представників.

       Взаємини керівника із трудовим колективом завжди обумовлені дотриманням обома сторонами всього комплексу діючих законодавчих норм. 

       Чинне законодавство передбачає таку форму взаємодії між керівником і трудовим колективом як колективний договір. Закон України «Про колективні договори і угоди» визначає правові основи розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод, з метою сприяння врегулюванню трудових відносин і соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців.

       Сучасний колективний договір, з одного боку, є актом безпосередньої участі трудових колективів в правовому регулюванні праці працівників даної юридичної особи, в створенні локальних норм права, а з іншого – актом участі працівників, їх трудового колективу в керуванні підприємством, оскільки може розвивати виробничу демократію, участь працівників в місцевій правотворчості. В ньому відображаються і з’єднуються інтереси працівників і роботодавців, оскільки колективний договір представляє консенсус інтересів соціальних партнерів. В цьому правова, економіко-соціальна та політична роль колективного договору.

       Окрім цього, на сьогоднішній день є дуже поширеною думка про необов’язковість укладення таких договорів за умови, якщо уповноважений орган трудового колективу на цьому не наполягає.          

      Щодо потреби в укладенні колективного договору слід зазначити, що насамперед вона зумовлена метою укладення такого договору, а саме — запобіганням конфліктам і спорам, які можуть виникнути в трудовому колективі, та їх урегулюванням. Причому чим більше працівників працює на підприємстві, тим вища ймовірність виникнення таких конфліктів унаслідок різноманітності професійних інтересів, прагнень та поглядів учасників трудового процесу.

       Колективним договором установлюються, зокрема, соціальні пільги, гарантії та компенсації, регулюються трудові і соціальні відносини в колективі.    

       Колективний договір, укладений з урахуванням реальних можливостей підприємства, сприяє стабільній, високопродуктивній роботі, створенню надійних засад для соціального захисту працівників, значно зменшує ризик виникнення трудових конфліктів і соціальної напруженості в колективі.

       Потреба в укладенні колективного договору зумовлюється й тим, що до нього обов’язково включають норми, які згідно з чинними законодавчими актами мають бути закріплені в колективному договорі. Так, відповідно до статті 15 Закону України «Про оплату праці» у колективному договорі мають установлюватися: форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.     

     Отже, можна зробити висновок, що підприємствам все ж бажано, а в чомусь навіть вигідно укладати колективні договори ще на початку своєї діяльності.

                                                     Відділ з питань регулювання трудових відносин