Нам роки - не роки

У день, коли люди старшого віку відзначатимуть День ветерана, Любов Іванівна Дементьєва приймає поздоровлення з днем народження. Саме 1 жовтня їй виповнюється 100 років. На цьому довгому та нелегкому шляху було вдосталь і радощів і хвилювань. Адже, у післяреволюційні роки її родині, як і іншим було тяжко. Пам’ятає Любов Іванівна і роки війни, і післявоєнні роки. Її чоловік Петро Олексійович, що народився в нашому місті, закінчив Одеський будівельний інститут і одразу відправився на фронт, брав участь у визволенні Кавказу. Молода дружина в той час була в евакуації на Уралі. А з 1944 року сім’я працювала на відновленні Миколаєва. Довгий час Любов Іванівна завідувала хімічною лабораторією на домобудівному комбінаті, звідки і вийшла на пенсію. Зараз ювілярка мешкає в одному із будинків у центральній частині міста разом з донькою, яка все життя працювала дільничним лікарем-терапевтом. Учасницю війни, ветерана праці, добру та чуйну людину у день сторічного ювілею привітали міський голова Олександр Сєнкевич, директор міського територіального центру Сергій Бондаренко, голова міської ради ветеранів Віталій Ященко, сусіди. Іменинниці вручили вітальні листівки, подарунки, квіти. Дементьєва Любов Іванівна, як і інші сім мешканців Миколаєва, яким виповнилось 100 і більше років отримуватиме щомісячну адресну стипендію з міського бюджету.

Законодавство

Послуги департаменту

Статистична інформація