Щодо соціальної відпустки одинокій матері

За статтею 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка всиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

Зокрема, одинока мати має право на додаткову соціальну відпустку тривалістю 10 календарних днів на рік. Визначення одинокої матері наведене п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» та ст. 10 Закону України «Про відпустки».

Так, згідно з вказаною вище постановою одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама.

Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред’явити жінці, яка сама виховує дитину, для підтвердження права на додаткову соціальну відпустку. Тому роботодавцю в такому разі може бути пред’явлено будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.

Зокрема, одним з таких документів, наприклад, може бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав; ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів; акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їхніх підписів в акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини; довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участь у батьківських зборах) тощо.

Ураховуючи, що така відпустка надається один раз упродовж календарного року і за цей час може змінитися статус одинокої матері, роботодавець має право вимагати поновлення названих документів один раз нарік.

Таким чином, якщо працівницею було надано будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини за відповідний рік, то вона матиме право на відпустку за підставою «одинока мати». Достовірність і достатність таких документів роботодавець визначає самостійно.

Законодавство

Послуги департаменту

Статистична інформація